Випускники 1988 року знову переступили поріг рідного навчального закладу 2 березня, коли з’їхалися з усіх куточків на очікувану та омріяну зустріч. Часова відстань у тридцять років не стерла в пам’яті уроки, здобуті в стінах навчального закладу. Отримані дипломи, що стали путівкою в доросле професійне самостійне життя, назавжди поєднали їх. З перших днів навчання постійна увага та підтримка наставника, Тамари Борисівни Білоцерківець, яка завжди вміла порадити та допомогти, була чи не вирішальним фактором успішності. Хвилюючою була мить, коли через десятиліття вихованці Тамари Борисівни знову прийшли сюди, сповнені досвіду, обвітрені випробовуваннями життя, та як колись, оточили її, радісно вслухаючись в кожне слово.
Незабутньою стала екскурсія по коледжу. Адже стільки змін сталося за ці роки. Коледж став сучасним, оновленим, затишним, з якоюсь особливою атмосферою. Скільки навіялось спогадів про роки навчання, про викладачів, які свій досвід, вміння віддали студентам!
З великою вдячністю згадували Стецишина П.О., Стригу Г.В., Гобеляк Р.О., Андрійчука В.П., Харченко Л.Й., Ваколюк Є.Д., Пилипенка М.Ф., Ткаченка С.П.
Кожен із випускників, розповідаючи про свій шлях становлення, завдячував, в першу чергу, навчальному закладу, який визначив їхнє майбутнє. Більшість із них пов’язали своє життя з агрономією, мають землю. Успішними фермерами стали: Танасієнко М., Шпак П., подружжя Павлішиних; працюють в агрофірмах Войтенко В., Шестопалов А. Територіальні громади сьогодні очолюють Пачевський В. та Романенко К., а у Вінницькому НАУ працює Грабовська Л.
Всі випускники Тамари Борисівни - працьовиті люди, якими гордиться коледж, бо вони, найперше, своїми зусиллями прагнуть забезпечити родинам гідне життя, примножити аграрні досягнення в Україні.
Мріють, аби наша країна здобула мир, аби добробут ставав кращим, і хотіли б бачити в майбутньому своїх онуків в рідному навчальному закладі, щоб і вони, здобувши освіту в Іллінецькому аграрному коледжі, стали успішними людьми.
Жанна Амброзевич, викладач коледжу